ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ

Севрук Михайло
2006.08.23 01:14
Стихія- води океан
Реве, пінить хвилі до біла
Земля, трави,квіти та гай
Повітря,рослини,звіри.
Спустись чоловічку
На мить до землі
Та глянь,подивися навлоло
Як нічиш поля
Воду,степ та моря
Ліси й гори губиш од вічна.
Шануй чоловічку
Ти красу земну
Отримав від Бога
Все даром
Земля є маленька
Краплинка в тобі
Від тебе залежить
Вічність.

Михайло Севрук Прага 2004 р.

Кобевко Ірина
2006.08.22 22:56
Ансамбль квітів у моїм саду
Грав серенаду тиху, чарівну.
І полетів там звуків водограй у наш багатий український край.
Бринить роса на пелюсточках рожі,
Мов арфи струн торкають руки гожі.
Легко тремтить жасмину гілка,
Так, як співає голосна сопілка.
А матіоли, айстри, хризантеми
В романтиці пишуть поеми.
Лілеї білі, наче сніг, слова і ноти нам кладуть до ніг.
Конвалії, фіалки, первоцвіт меланхолійно обіймають світ.
І видихають п`янкі аромати,
Які вітри заносять до кімнати.
Послухай серенаду вечорову
І ти почуєш квітів спів, розмову.
Ти не злякайся, як настане тишина, –
Цю музику сприймає лиш душа.

Фірук Олег
2006.08.22 20:49
Стомлені
Зваблені

За десяту переспали
І болить голова
Естакадами стали
Дратують слова

Я буду пестити
Під бокали сухого вина
Я хочу нести сни
Лише ті яких в тебе нема

Спилися кавою
Білі ми лілії
Захлинулися славою
Кілометри надій її

Ти в кіно не знялася
Щоб не плакав дивився
Що зав’яжеш клялася
Щоб я жив не сердився

Фірук Олег
2006.08.22 20:45
Зеленого чаю
Налита піала
Я вірив i знаю
Як ти сумувала
В букети зібрала
Нас квітами звати
І сни впізнавала
Ти вмієш гадати

На карти, на вартість
На чесність піару
На сніг, на пісок
На сонця загару
Всміхаюсь нервовий
Ламаю гітару
Зникати звикаю
З тобою на пару

Піала пустою
Залишила знаки
Змиваю водою
Щоб краще не знати
Для кого є ти
Навіщо писати
Амурні листи
Не вмію гадати

Фірук Олег
2006.08.22 20:41
Сонце моє
Ти моя радість
І мій політ
До тебе крилатий
Я засинаю
І прокидаюсь
Серцем бажаю
Тобі віддатись
Хочу ходити
Разом літати
Радість, любити
Тебе пізнавати
Квітко моя, ти
Цвіт твій весняний
Завжди медовий
Від тебе я п’яний

Фірук Олег
2006.08.22 20:39
Давай закриємось в ванній
Затягним жалюзі звісно
Нам вдвох не буде там тісно
І подих, тіло до тіла

Ти зробиш все, що хотіла
Ти зробиш все, що бажала
І тілом вміло до тіла
Ти зробиш все, що хотіла

Секунди „сумерків”, кисень
Ковтаєш голосом хриплим
Бажань настирливих ливень
Під ним вся ніч пролетіла

Китайські палички, вишні
Ти дивишся поглядом хитро
Вже чай і піца холодні
Давай же виключим світло


Шляхтич Василь
2006.08.22 20:02

Напившись з порожнього
Живеш спрагою
Яка вже знана тобі
Знова лякаєшся майбутнього
Бо минулого незрозумів
І терпиш
В обіймах життя
Даного Богом

Будеш жити
Не своїм я
В себе
І лякатися дня
Який колись настане
Бо ти
Хоч віруюча людина
Не живеш як христіянин

В тебе є тіло
Яке кричить
ДАЙ
І ти даєш без міри
А душа твоя завмира
В неї поживи немає
Всевишнього мабуть болить
Що ти пропадаєш
21.08.2006р.

Останні надходження: 7 днів | 30 днів




Наш самвидав
Мартиролог
На численні прохання читачів відкриваємо "Мартиролог"- сторіночку, присвячену поясненням попереджень і видалень, тобто, розмові із свідомими чи не свідомими, щодо суті е-вчинків, порушниками наших Організаційних правил ресурсу, та Правил оцінювання якості творів. Працюємо "наживо" - неактуальні коментарі та попередження не зберігаються.

Офіційні коментарі:
Круглий стіл          Події очима керівництва         Про оцінки та оцінювання



На сьогоднішній день
  • 17.08.2006

    Діючі попередження щодо деяких порушень:
    Просимо вас бути уважними і не забувати коментувати ваші "6" більш докладно, щоб у читачів і редакції складалася відповідна уява, як щодо оцінюваного твору, так і самого поціновувача.
  • Гавришко Олеся - за некомент "3" Юрію Липі.

    Після попереджень "до вияснення" призупинена діяльність авторів:
  • Северина Сергія - за гру "7"

    Після попереджень остаточно призупинена діяльність сторінок:
  • Новіцька Ірина - перебування її на нашому ресурсі є небажаним, авторка при бажанні може звернутися до нас із пропозицією видалити свою сторінку. Звичайно, ми даємо їй можливість відповісти на всі запитання, але відповісти у коректній формі. Зареєструватись Іриною Новіцькою і без грубощів, спокійно висказатись на тих сторінках, де йдеться про неї. На жаль, без грубощів поки не виходить.


    Користувачі, чиє живе перебування на сайті не можливе за будь-яких обставин:
  • Вакуленко Володимир
  • Новіцька Ірина

    Всі користувачі, з якими ми попрощалися за часи існування самвидаву, мають можливість поновити свої сторінки, якщо не збираються після цього знову систематично порушувати наші правила.

  • Оцінка твору
    Наші рекомендації

    Про публікацію

    Дата публікації 2006-07-30 15:02:15
    Народний рейтинг 0
    Рейтинг "Майстерень" 0
    Самооцінка твору автором -
    Контекст -

    Коментарі

    comment
    Майстер Рим [2006-08-03 15:22:39]
    Проблема не в тому, що нині багато хто з юних наших авторів хоче досягнути усього і відразу. Для молоді це характерно, - вони вибудовують свій уявний світ і беззастережно вірять в нього і в тому світі одне велике "Я", все інше губиться на периферії. Ось як, наприклад, пише один з таких, як то мені видається, талантів:
    у "Відозві"
    "ти є і в тобі був сенс
    попри всі глюки недобачання сліпими
    тож чи доцільно
    знімати на догоду іншим
    з рахунку себе
    себе єдиного такого
    себе істинного
    бо ти є істина
    якій завжди довіряєш найбільше."

    Питання зняття себе з рахунку "єдиного такого себе істинного бо ти є істина"? Ось тут вона, проблема - якщо життя почалося в умовах не надто високого культурного, інтелектуального оточення. Молодій людині, навіть із посереднім рівнем таланту, на тому фоні вже здається, що вона одна в бездонному небі. Вона сонце для усієї тієї пітьми внизу. Такі юні таланти заходять до вас додому, у ваш світ, у суспільство, як до себе - вони ж просвітлені, вони генії, а ви хто? Звісно, все що зробили корисного ви, відтепер належить їм, а інше, непотрібне, - мотлох - викинути. Бо так треба! Про це написав Деріда і, здається, Ніцше. Вони про це чули і хтось з них навіть то все перечитав.
    А далі реальність, яка молоді зовсім не по зубам. А довкола ще світи усіляких творчих закаменілостей, що закрили собою небо. Нема місця генію, ніхто його не бачить. Війна. Звичайно переможна, як їм здається.

    comment
    [2006-08-07 22:51:17]
    Нас вже немає хрєн зна скільки. Чому ж ви мордуєтесь? Ви не пробували хоч раз в житті сказати правду? Щодо мене, я надіслав вам листа, в якому прошу знищити мене на цьому сайті. І негайно! Щодо перемоги - помилились, набралася інша бригада, бо я вмію багато счого передчувати, Лариса допомогла, дякую їй. Листи теж вмію читати поміж рядків. Знаєте, ці не продаються, і такі ж комікадзе як і я. Та що ви про мене знаєте окрім поезії? Жаль, підкупили людей, яким довіряв. Жаль вони забули ваш бруд. Але є й +. Наша людина у вас на сайті, ніби черв"як в яблукі. Хана вам скоро.

    comment
    [2006-08-07 22:53:22]
    Верхній коментар написаний ВКВ.

    comment
    [2006-08-07 23:25:17]
    Доречі, я вже видав декілька своїх книжок, тож які надії на Вас?

    comment
    [2006-08-07 23:29:10]
    І що я маю далі, макулатуру випускати? Воно мені треба? Так як і іншим(хоча проблем з розповсюдженням не було) Я ж казав - після мене. А ви В.Л. свою літературу при житті хочете? Так вона буде достойною макулатурою!