ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ

Лущевська Оксана
2006.08.31 23:52
хто є ?
хто є людина, що безмрійо
снує спустілими містами,
що не сміється щиро сонцю
і небу. Йде собі мостами
самотньо...

хто є людина, що в моменти,
коли зірки вкривають небо,
тримає в собі синтименти,
бо так доречно, чи так треба
в безодню...

в безодню - падають контексти
того простого існування...
хто є людина, що не мріє?
хто є людина без кохання?

Шляхтич Василь
2006.08.31 22:04
Сучасність
Батьків нива
Нещаслива
Хтось зїда таланти
А син з внуком
Мов байстрюки
Своїм предкам анти

Вони нині
У чужину
Вростають серцями
Тратять хату
Топчуть святість
І сміються з мами
31.08.2006р.



Лущевська Оксана
2006.08.31 21:49
вагання
Желатином мозок взявся,
Розмовляю з тишею:
Усе сказане відразу
На шматочки кришу я.
Нашаровую розмову
Із питальних знаків
Чи потрібно,чи коректно?
...Так перлік гаків...

По покуттях орди бісяться
Та із слів навали.
І митають прямо в душу
Відповідь - кинжали.
Желатином мозок взявся
Від такого бою.
Розмовляю з тишею?
??????????????????
Чи вона зі мною?

Шляхтич Василь
2006.08.31 21:40
***
На південь від життя
Хтось ставить мрії наче хату
І вже молитву їм співа
З нелюбим нині собі братом
І хоч в ній щирості нема
Все таки мріє стати святим
Буває мрії забува
Коли тіло стає багате

Шляхтич Василь
2006.08.31 21:33
***
гойданий мелодією тиші
вслуханий в життя
ішов гілкою майбутнього
вперед

огорнений надією спогадів
описаний історєю вітрів
оминав чого небачив
і мріяв

засоромлений перейденим шляхом
очі втопив у святість тіла
відкрив груди і показав світу
наготу

вертаючи охоплював життя слід
а коли вернув говорили паразит
думав змінити себе
недожив.

Лущевська Оксана
2006.08.31 19:58
вщерть
Почаюємо...Малиновий напій
розігріє руки...І слова
аж посипляться, як рима на папір
і пожалять, наче кропива.
Поговоримо...Декілька хвилин
губи потремтять...І пергаментом
вкриються поморщені думки,
вщерть засмажені, до горечі, моменти.
Покуштуємо...Варення з аличі -
як бурштинове розірване намисто...

Гріють спогади сьогодні і завжди,
Гріють ніжністю, так щиро й ненавмисно.

Шуркало Віталій
2006.08.31 17:57
Змушені коритись
Під оком сонця ходим ми,
Накриті дахом небокраю,
Та пильним поглядом весни,
Віддав би їй усе, що маю...

Та тільки я боюсь обману,
Боюсь, рабом її я стану,
В її темницях я помру.
Я проклинав оцю весну,
Що білосніжними руками
Так без кінця водила нами,
Аж доки не зустрілись ми.
А зараз ми в очах весни
Лиш ролі граємо, як діти.
І ми не зможемо й хотіти
У серці мати щось своє, –
Цього вона нам не дає.

Як не дає вона радіти
Один без одного коли,
Або не хоче відпустити,
Коли одному треба йти.

Останні надходження: 7 днів | 30 днів




Наш самвидав
Круглий стіл редакторів
Адміністрація ресурсу та редактори "Майстерень" - різні наші інститути.
Їхні відносини зафіксовані на сторінці http://www.ukrart.lviv.ua/redaktoru.html
Креативним розвитком "Майстерень" у цивілізованій дискусії з Адміністрацією ресурсу колегіально опіковуватимуться редактори, які за даним круглим столом, в разі необхідності, публічно спілкуватимуться на різні важливі теми.

Теми круглого стола:

Оцінка твору
Наші рекомендації

Про публікацію

Дата публікації 2006-08-05 11:46:19
Народний рейтинг 0
Рейтинг "Майстерень" 0
Самооцінка твору автором -
Контекст -

Коментарі

comment
Ляшкевич Володимир [2006-08-05 11:57:47]
Дещо доповню, - ця сторінка матиме розгалуження у вигляді розмов на різні теми. Кожна тема буде відкриватися зацікавленим редактором через опцію "Огляди" - з назвою "Тема для круглого столу: така то...", про що повідомлятиметься її автором Адміну, що заноситиме її у перелік тем на цій сторінці.

Отже ця сторінка - головна. На ній ми говоримо про найголовніше - про нашу редакторську роботу, взаємодію із адміністрацією, правила редакторської діяльності, тощо...

comment
Дикий Жорж [2006-08-05 12:11:50]
Думаю, актуальним є питання - коли завершиться модернізація сайту, бо вже четверо нових редакторів готові до своєї діяльності у цій якості.