Народився 1951 року в селі Росохач Чортківського району на Тернопільщіні. Був членом Української Гельсінської Спілки, одним із фундаторів Асоціації незалежної творчої інтелігенції, співредактором незалежного журналу «Кафедра», що виходив у Львові, а з 1989 року — його редактор і видавець у Харкові. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, літературно-мистецької премії ім. В.Свідзинського, літературної премії братів Лепких. Степан Сапеляк живе в Харкові: лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, літературної премії ім. Б. Лепкого, член Пен-клубу, член Національної спілки
письменників. Українському читачеві за кордоном відомі 5 збірок його поезій, виданих
у Бельгії, ФРН, Канаді, США протягом 1978-1990 рр.. Біль за трагічну долю України,
Віра в нескорений дух народу проймають поезію Степана Сапеляка; три вічні джерела
живлять її: український фольклор, Біблія, Шевченко. Несподівані, щемкі метафори раптово освітлюють виднокола вірша, у сферу асоціативних зв'язків увіходять герої історії України, образи давнього українського письменства.

Творчість автора анонсована Володимиром К Вакуленком